Чопська
міська рада

Офіційний веб-сайт

Бронхіальна астма: чи можна повноцінно з нею жити?

0

Бронхіальна астма – найрозповсюджене захворювання дихальних шляхів. За статистикою ВООЗ, кожні 10 років число хворих збільшується у 1,5 рази.

Причин для цього багато: ми живемо серед синтетичних матеріалів, купуємо продукти з барвниками, консервантами і іншими шкідливими домішками, дихаємо забрудненим повітрям… А підсумок великий сплеск алергічних захворювань, в тому числі і бронхіальної астми.

Але пусковим механізмом хвороби можуть стати і інші фактори: прийом нестероїдних протизапальних препаратів, інфекція яка призводить до хронічного запалення бронхів, куріння.

Фактор ризику для жінок (які, до речі, страждають на астму частіше ніж чоловіки) – зміни гормонального фону, які викликаються вагітністю, абортами, менопаузою, деякими ендокринними і гінекологічними захворюваннями.

Будьте до себе уважними!

На жаль, цей діагноз встановлюють нерідко із запізненням, коли астма вже набирає обертів. Хвороба не завжди розпочинається з наступу задухи, як рахують. Перші її симптоми – кашель, задишка, свистяче дихання, відчуття закладеності або стискання у грудях. Існує і так звана кашлева астма: протягом декількох місяців вона проявляється тільки кашлем, інших симптомів немає. Але з часом у людини починають з’являтися наступи задухи.

Обстеження від А до Я

Знайти точну відповідь на питання: «Що зі мною відбувається?» потрібно не гаючи час. Обстеження, яке підтверджує або виключає бронхіальну астму, складається з:

  • Спірометрії, під час якої пацієнт «дихає» у спеціальний пристрій. Це обстеження призначають при затяжному кашлі, після гострого бронхіту, при скаргах на задишку, відчутті закладення у грудях, утрудненому диханні. При підозрі на бронхіальну астму спірометрію проводять з використанням бронхолітиків – «препаратів, які розширюють бронхи», щоби встановити чи не пов’язане це порушення дихання з бронхоспазмом. За отриманими показниками лікар оцінює ємність легень, проходження дихальних шляхів, ступінь патологічних змін.
  • Лабораторні дослідження «загальний аналіз крові і мокротиння».

При алергічній астмі роблять спеціальний аналіз крові, який дозволяє виявити чутливість організму  до потрапивших під підозру алергенів. Іноді, щоби виключити інші діагнози, симптомом яких є кашель, лікар призначає рентгенографію, бронхоскопію і інші обстеження.

Для лікування астми використовують бронхолітики і протизапальні препарати. З протизапальних ліків найефективнішими є інгаляційні, вони при вдиханні потрапляють безпосередньо у бронхи і працюють саме у зоні ураження. За рахунок цього дози, які отримує хворий, у десятки разів менші. Для того, щоби уникнути  неприємностей з осіданням препаратів у горлі і гортані потрібно використовувати спеціальні насадки – спейсер, а після інгаляції полоскати ніс і горло водою.

Бронхолітики призначені для  припинення загострень – їх дія спрямована на розширення спазмованих бронхів, що полегшує дихання пацієнта.

Хороший ефект мають і застосування психотерапевтичних методів(сімейна і індивідуальна психотерапія, гіпноз, аутотренінг).

До речі

Існує простий пристрій – пікфлоуметр, який вимірює швидкість видиху. Він необхідний астматику, як тонометр гіпертоніку. Показники пікфлоуметру дозволяють конролювати стан хворого у динаміці і дають можливість виявити порушення дихання до появи задишки і кашлю та своєчасно прийняти препарат для полегшення симптомів і попередити наступ загострення. Вимірювати швидкість видиху хворому потрібно два рази на день.