Чопська
міська рада

Офіційний веб-сайт

Правова допомога потерпілим від насильства в сім’ї

0

Попередня наша стаття була присвячена інформуванню населення про відповідальність за здійснення насильства в сім’ї. Сьогодні хочемо продовжити дану тему, проте тепер більше уваги приділимо саме законодавчій базі України, яка створена з метою захисту від насильства в сім’ї.

На теперішній час діє ряд законодавчих та нормативно-правових актів з питань попередження насильства в смі’ї, які захищають від домашнього насильства та регулюють діяльність державних органів щодо попередження та припинення насильства в сім’ї. Основні нормативно-правові акти України з питань попередження насильства в сім’ї наведені нижче:

– Конституція України – основний закон держави України, ухвалений 28.06.1996р

– Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001.

– Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984.

– Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї” від 25.09.2008 р.

– Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні

правопорушення щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім’ї» від 12.02.2015. № 187-VIII.

– Цивільний Кодекс України від 16.01.2003.

– Сімейний Кодекс Україрни від 10.01.2002.

– Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001 р. №2789-ІІІ, який визначає правові основи запобігання насильству в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів, спрямованих на його виконання.

– Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003. №616 «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства  в сім’ї або реальну загрозу його здійснення». Порядком визначено механізм прийняття, обліку і розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу.

– Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 р. № 895 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах».

– Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 р. №896 «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)».

– Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 р. №3131/386 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім’ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї».

– Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14 червня 2006 року № 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах».

- Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони

здоров’я України від 16.01.04. № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».

Окрім вищезазначених нормативних актів, варто зазначити і такі, в яких приділяється окрема увага захисту прав дітей від насильства в сім’ї, зокрема:

– Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 р. №20/95-ВР.

– Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 29.07.2009. №2669 «Про затвердження Порядку ведення службами у справах дітей обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах».

Проблема насильства в сім’ї все більше привертає до себе увагу держави. Законодавча база України з приводу питань попередження насильства в сім’я удосконалюється. Так, 12 лютого 2015 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім’ї» №187-VІІІ, відповідно до якого посилюється відповідальність кривдників. Тепер правопорушники не зможуть відбутися простим штрафом, їх чекають виключно або громадські роботи, або ж адміністративний арешт.

Також на зміну закону «Про попередження насильства в сім’ї» від 2001 року повинен прийти закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Метою та завданням проекту вказаного закону є розширення кола осіб, на яких розповсюджується дія Закону, кола суб’єктів, на які покладається здійснення заходів із запобігання та протидії домашньому насильству та захисту дітей від насильства та жорстокого поводження з ними у сім’ї.

До того ж, насильство на світовому рівні визнано одним із найпоширеніших проявів порушення прав людини. Зокрема, для захисту прав жінок, які, за статистикою, найчастіше стають жертвами насильства, діє «Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (Стамбульська конвенція). У 2011 році Україна стала 17-ю державою, яка підписала дану конвенцію.

Тому хочемо в черговий раз закликати Вас – тих, які опиняються на місці жертви насильства, – не мовчіть, говоріть про свою проблему. Звертайтеся за допомогою до своїх рідних, друзів, до органів внутрішніх справ, до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, до служб у справах дітей, до управлінь соціального захисту населення, до суду, до громадських організацій, навіть до просто небайдужих до Вас людей. Тільки не мовчіть!

Допоки Ви мовчатимете, мова не йтиме не лише про допомогу, але й оточуючі можуть навіть не здогадуватися про існування проблеми, через що ситуація тільки погіршуватиметься, так як правопорушник вважатиме, що йому все дозволено. Часто люди не розголошують про складну сімейну ситуацію через те, що соромляться. Соромляться того, що скажуть люди. До того ж, скоріш за все, Ви вважаєте, що той, хто здійснює насильство над Вами чи Вашими рідними, зміниться. Проте це не так. Допоки Ви терпітимете, якщо щось і змінюватиметься, то лиш на нетривалий проміжок часу. І соромно має бути не Вам, а тому, хто посягає на Ваші життя, здоров’я та гідність. Мовчання – золото, проте не завжди…