Чопська міська рада
Закарпатська область, Ужгородський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Коричневий мармуровий клоп – небезпечний шкідник для врожаю

Дата: 04.07.2022 11:19
Кількість переглядів: 83

Надзвичайно важливою проблемою, що склалася в промислових насадженнях яблуні протягом останніх двох років, — поява у цих садах у південних і частині центральних областей України вкрай небезпечного карантинного об’єкта — коричнево-мармурового клопа (Halyomorpha halys Stål.) (рис. 1).

Цей виходець із країн Південно-Східної Азії активно заселив території США, Канади, Нової Зеландії (Fogain R., Graff S., 2011; Duthie C., Tana V., Stephenson B., Yamoah E., Mc Donald B., 2012; Callot H., Brua C., 2013), Європи (Heckmann R., 2012); Грузії, Казахстану, Південь РФ, Автономну Республіку Крим (Карпун М. М., Айба Л. Я., Журавлева Є. М., Ігнатова Є. А., Шинкуба М. Ш., 2015).

В Україні появу цього шкідника було зареєстровано у 2018 році (Н. В. Скрипник, 2019). Мабуть, він мігрував до України через теплі зими протягом останніх п’яти років, відсутності низьких температур повітря взимку, порушення вимог зовнішнього карантину інше.

Можна впевнено сказати, що коричнево-мармуровий клоп є особливо небезпечним для аграріїв багатьох країн світу, тепер цей об’єкт активно утримує лідерські позиції щодо шкідливості й очікуваних збитків у сільськогосподарському секторі України.

Мармуровий клоп є серйозним сільськогосподарським шкідником. Він  пошкоджує плодові (груша, яблуня, персик, абрикос, черешня), субтропічні (цитрусові, хурма, інжир, маслина), ягідні (виноград, шовковиця, шипшина, вишня, обліпиха), горіхоплідні (ліщина, або фундук), овочеві (томат, огірок, перець, баклажан), зернові та зернобобові (кукурудза, пшениця, ячмінь, соя, горох, нут, квасоля), декоративні деревні культури (павловнія, магнолія, церцис, платан і ін. ) і лісові породи (клен, ясен та ін.).Крім прямої шкоди, є переносником ряду фітоплазменних захворювань рослин.Перелік рослин-живителів налічує більше як 300 видів рослин із 49 родин, однак перевагу надає представникам родини Rosacea (K. Duthie, M. Tana, B. Stephenson. 2012; Bergmann, E.J., 2016).

Варто загострити увагу на те, що інвазія цього виду є надзвичайно складною. Уперше в 90-х роках минулого століття комаха вийшла за межі природного ареалу (де її чисельність істотно контролювали природні вороги) та потрапила на території багатьох країн у різних частинах планети, де успішно акліматизувалася.

Коричнево-мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stål.) належить до родини Pentatomidae ряду Hemiptera. Цього небезпечного багатоїдного шкідника додали до «Єдиного Переліку карантинних об’єктів Євразійського економічного союзу», затвердженого Радою Євразійської економічної комісії від 30 листопада 2016 року № 158 і введений у дію з 1 липня 2017 року.


Візуально та способом «струшування» на світлу матерію дорослих особин чи личинок цього виду на деревах не спостерігалося. За даними Nielsen A. L. (2006) цей клоп є теплолюбною комахою, його розвиток триває в межах від +15 до +33 °С. За температури повітря +35 °С і вище шкідник може перебувати в стані діапаузи.

Дорослі особини коричнево-мармурового клопа мають довжину 10–13 мм, тіло овальне, фон тіла світлий, по ньому зверху густо розкидані темні плями й окремі пунктирні цятки, що в результаті дає загальний коричневий колір. Нижня поверхня тіла має темний пунктирний малюнок, груди й голова також із металевими, блискучими, зеленкуватими ділянками й окремими пунктирними цятками. Зовні по межі черевця є контрастні темні, що мають зеленкуватий металевий відтінок і світлі смужки не трикутної форми. Однією з важливих відмінних ознак цього виду, порівнюючи з іншими садовими клопами, є :

  • передня частина голови (вигляд зверху) має прямокутну форму;
  • на перетинчастій частині передніх крил є темні смужки;
  • забарвлення вусиків (їх передостанній членик є чорним із білою основою та верхівкою, останній членик є чорним із білою основою.

Навесні (початок ІІІ декада квітня) у фазу рожевого пуп’янка за температури повітря +10…+15 °С у денний час клопи виходять у крону дерев і розпочинають живлення клітинним соком молодого листя, пізніше — молодих пагонів. За зниження температури вдень і нічний час рух особин припинявся. Так тривало до встановлення стійкої температури повітря в нічний час до +10…+12 °С. Протягом 11–15 діб відбувалося додаткове харчування, опісля — парування. Це спостерігалося з І декади травня й тривало 2,5 місяця. Самиці відкладали поетапно до 160 яєць. Яйця білого кольору. Личинки з’явилися через три тижні. Вони мали п’ять вікових категорій, розрізняючись за кольором на стадіях розвитку.

За  спостереженнями за температури повітря від +18 до +25 °С розвиток одного покоління клопа триває протягом 40–45 діб.

У 2020 році в умовах Херсонської області впродовж вегетації шкідник розвивався в трьох поколіннях, в умовах Дніпровської області — двох поколіннях зокрема:

І покоління — з I декади травня (яйцекладки) по ІІІ декаду червня;

ІІ покоління — з ІІІ декади червня по І декаду серпня;

ІІІ покоління — з І декади серпня по ІІІ декаду вересня, опісля імаго впадали в діапаузу.

Мабуть, це пояснюється тривалішими високими температурами влітку (вище за +35 °С протягом 20 діб у липні та нижчими температурами взимку (Дніпровська обл.).

Слід наголосити, що коричнево-мармуровий клоп колючо-сисним хоботком висмоктує клітинний сік із молодих пагонів, листків і плодів. Крім зниження вмісту рослинних клітин під час живлення він виділяє ферменти для кращого споживання соку, що призводить до омертвляння тканин, утворюються некротичні плями. Пошкодження стають помітними тільки протягом 2–3 тижнів після живлення. На листку з’являються некротичні плями, спостерігається його осипання. Поверхня пагонів і незрілих плодів стає горбистою, під шкіркою — суха ватоподібна тканина. Такі плоди мають невеликі некротичні плями, борозенки, коричневі зміни кольору, розвиваються бактеріози м’яких тканин, вони втрачають товарний вид, їх смак погіршується, при уколах у плодоніжку — осипаються. На яблуках пошкодження можуть нагадувати пошкодження градом. Пошкодження цим клопом можна відрізнити від фізіологічних проблем рослини, зауваживши, що ушкодження тканини спостерігається в межах 1 см від поверхні плодів.

Зважаючи на відсутність природних ворогів, чисельність популяції клопа стрімко зростатиме, що становитиме реальну загрозу рослинам.

Нині достатньою й необхідною умовою для винищувальних заходів є сам факт наявності цього виду в ценозі плодових насаджень незалежно від його чисельності.

Стратегія захисту плодового саду полягає в таких обробках:

Перше обприскування за температури повітря +10 °С, коли клопи активно виходять із місць зимівлі й починають активно харчуватися перед паруванням. Обробку насаджень варто проводити з 14:00, коли знижується їх льотна активність;

Друге обприскування в період масового відродження личинок І генерації шкідника;

Третє обприскування в період масового відродження личинок ІІ генерації шкідника.

Результатами проведених досліджень з уточнення біології цього виду свідчать, що найчисельнішим і найшкідливішим упродовж вегетації є І покоління. Тому най доцільнішим і економічно виваженим заходом для зниження чисельності личинок й імаго І покоління шкідника є проведення весняного обприскування саме у фазу рожевого пуп’янка, коли розпочинається його масовий вихід зі стану діапаузи та заселення дорослими особинами дерев у промислових насадженнях. Це дозволить значно знизити чисельність І покоління, що закономірно знизить і чисельність наступних поколінь, а відповідно — скоротити затрати на заходи обмеження цього небезпечного виду в садах України.

Моніторинг та виявлення популяції карантинного шкідника проводиться фітосанітарними інспекторами  за допомогою феромонних пасток.

Єдиним ефективним методом боротьби проти мармурового клопа  є хімічний. Слід пам’ятати, що основний “удар” шкідникові слід наносити у весняний період – коли розвивається перше його покоління, комахи мають ослаблений імунітет, і лише препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Для здорової людини клопи загрози не несуть, але у разі попадання на тіло людей з ослабленою імунною системою, вони можуть кусатися. Це спричиняє набряки, а при попаданні в кімнату виділяють дуже неприємний запах – запах скунса, суміші паленої гуми з кінзою і викликають алергічну реакцію. У природних умовах цей запах відлякує від клопів їхніх ворогів – птахів, комах.

 Виконали: Ердеш Т.І., Граб Л.М., Штилиха М.І.
- головні спеціалісти відділу фітосанітарні заходів
на кордоні ПКР «Чоп-Страж (залізничний)»

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь