Борщівник Сосновського - небезпечна рослина
У флорі України зустрічається 5 видів: найпоширеніший – борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.), у гірській місцевості Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей росте карпатський (Heracleum carpaticum Porc.), європейський (Heracleum spondylium L.) та пальчастий (Heracleum palmatum Baumg.) борщівник. На просторах Кримського півострова зустрічається борщівник Стевена (Heracleum steveni L.)
На даний час цей бур’ян зустрічається майже по всій території України на луках, по берегах річок, вздовж доріг, каналів, ярів, балок, заплавах річок і струмків, необроблених землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних ділянках, лісосмугах, садах, у населених пунктах. Борщівник добре адаптований до наших природних умов, через короткі зими й відсутність конкурентів.
Борщівник Сосновського містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. Тканини борщівника містять особливі фотодинамічно активні речовини – фурокумарини, які під час контакту зі шкірою людини під впливом сонячного світла підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання і нейтралізують при цьому дію меланіну. Вони провокують важкі, подібні до опіків, дерматити. Але навіть якщо людина доторкнулася до цієї рослини вночі, вже вранці при сонячному світлі будуть з'являтися пухирі. В молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці. Як правило, на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Час їх появи – від кількох годин до кількох діб. З часом на місцях опіків з’являються темні плями, які зникають від 3 місяців до 3 років. Особлива небезпека полягає в тому, що у разі дотику до рослини або потрапляння його соку на шкіру людина не відчує відразу біль, як при контакті з кропивою. Через рік при значних ураженнях шкіри можливі рецидиви - при новому опроміненні тіла сонячними променями, на шкірі у місцях опіків знову з’являються коричневі плями. Виявлено випадки дерматозів - до III ступеня, і навіть летальні випадки від численних опіків шкіри у дітей молодшого віку. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з'являються виразки. Найбільше фурокумарини накопичуються у ворсинках та на листі. Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, необхідно відразу промокнути його тканиною і прикрити цю ділянку одягом або пов'язкою. Потім уражені ділянки шкіри необхідно промити великою кількістю води, бажано з додаванням невеликої кількості соди. У такому розчині кумарин, його похідні і ефірні масла розчиняються краще, а тому більшою мірою і швидше видаляються зі шкіри. Потім уражені місця доцільно змастити будь-яким засобом від опіків. Надмірне накопичення кумаринів в організмі людини сприяє виникненню захворювання під назвою «вітиліго». Також борщівник викликає алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.
Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.) – отруйна багаторічна рослина родини окружкових (Apiaceae). Стебло шорстке, ребристе, пурпурне або з пурпурними плямами. Зростає до 3-5 метрів в висоту, товщина стебла – до 10 см. Має дуже великі трійчасті – перисто-розсічені листки жовтувато-зеленого забарвлення довжиною 1,4 – 1,9 м. Коренева система у рослин стрижнева, добре розвинена, в ґрунт проникає неглибоко: основна маса лежить в шарі до 30 см. У верхній частині корінь розгалужений, головний і бічні корені м'ясисті. При пошкодженні вони виділяють світло-жовту рідину з різким запахом ефірного масла, що володіє сильною пекучістю.
Майже все насіння, яке з'явилося в кінці літа, знаходиться в стані спокою і не проростає восени. Обов'язковою умовою проростання є вологість і вплив протягом одного-двох місяців низьких середньодобових температур 2 - 4 ° C. Проростанню передує вихід зі стану спокою. Сходи і пагони від кореневих бруньок з’являються в березні-травні. Цвіте з липня по серпень, а плоди дозрівають з липня по вересень. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізаний. Розсівається в діаметрі 5 - 6 м навколо материнської рослини, проте сухостій з насінням переносить зимові хуртовини, знаходячись над сніговим покривом, сприяючи рознесенню насінин на великі відстані. Одна рослина утворює 15-20 тисяч летючих насінин, вони можуть прорости в ґрунті навіть через 10-12 років.
Борщівник негативно впливає на біорізноманіття. Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє місцеві види не лише трав’яних, а й деревних порід з території і не дає їм розвиватись. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті. Великі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть. Під борщівником зникає навіть деревна дернина, а восени, коли його листки в’януть, грунт під ним оголюється, зазнає змиву. Так відбувається процес блокування вихідного біоценозу і формування нового.
Насіння борщівника розноситься вітром і водою, а також будь-яким видом транспорту, людьми та тваринами (волосся, одяг, шерсть). Одна рослина борщівника Сосновського дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому вони можуть прорости в ґрунті навіть через 10-12 років! Насіння розсівається в діаметрі 5—6 метрів навколо рослини, проте сухостій з насінням переносить зимові хуртовини, знаходячись над сніговим покривом, сприяючи рознесенню насіння на великі відстані.
Борщівник Сосновського є небезпечною та екологічно шкідливою рослиною, тому необхідно систематично проводити цілий комплекс заходів щоб недопустити його поширення.
Механічні заходи: разове викошування чи зрізання є малоефективним заходом, оскільки рослина відростає заново та починає цвісти, відростають нові зонтики, навіть після декількох скошувань. В результаті, суцвіть з насінням може стати ще більше, за 1-2 тижні починають рости нові пагони і через 3 тижні ефект від разового скошування зникає. Систематичне скошування, перерізання коренів на глибині 10-15 см забезпечує знищення рослини. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння, слід не допускати появи квітконосів. Борщівник викопують (тільки в щільному одязі і в гумових рукавичках) і обов’язково спалюють.
Хімічні заходи: використання гербіцидів гліфосатної групи, дикамби та інші гербіциди зареєстровані в Україні. Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, з повторною обробкою після відростання рослин. Односезонна обробка не приносить результату, на наступний рік виникають масові сходи, а ще через 2 роки результати роботи втрачаються. Найкращим варіантом є глибоке зорювання ґрунту і використання очищених земель під сільськогосподарські угіддя.
Біологічні заходи: використання місць зростання борщівника під пасовище. Вівці, після деякого періоду звикання, охоче споживають його. Вони віддають перевагу молодим свіжим рослинам і швидко їх знищують. Для цих цілей найкраще застосовувати чорних овець, оскільки у тварин з пігментованою шкірою ризик фотохімічних опіків мінімальний. Найбільш перспективними в біологічному контролі є такі види лускокрилих – совка зонтична (Dasypolia templi Thunberg) та міль борщівникова (Depressaria radiella Goeze), а також двокрилі мухи-агромізиди (Phytomyza pastinacae Hendel).
Якщо ж ви, знищуєте борщівник, пам'ятайте, що потрібно одягнути одяг, який буде максимально закритий, закритого типу взуття, а також рекомендуємо користуватися захисними окулярами та маскою для обличчя. У разі прямого контакту зі шкірою та виникнення опіків негайно звертайтеся до лікаря.У разі прямого контакту зі шкірою та виникнення опіків негайно звертайтеся до лікаря.
Виконали:
Місяйло С., Гулей Н.,Ердеш Т. –
спеціалісти відділу фітосанітарних заходів на кордоні ПКР «Чоп-Страж(залізничний)»
