Вузькозлатка ясенева смарагдова вперше виявлена в Європейському Союзі
30 червня 2026 року Секретаріат Європейської та середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) повідомив країни-члени ЄОЗР про перше виявлення в Угорщині карантинного шкідника – вузькозлатки ясеневої смарагдової (далі – ясенева златка) (Agrilus planipennis; Coleoptera: Buprestidae – Список EPPO A2).
В шостому номері щомісячного інформаційного бюлетеня Служби звітності ЄОЗР за 2026 рік (EPPO Reporting Service NO. 6 PARIS, 2026-06) опубліковано повідомлення за № 2026/137 про те, що Національна організація захисту рослин Угорщини (НОЗР) поінформувала Секретаріат ЄОЗР стосовно першого виявлення ясеневої златки на території її країни. Це перше повідомлення про цього шкідника в Європейському Союзі.
Повідомляється, що 09 червня 2026 року один екземпляр (імаго) ясеневої златки був спійманий на феромонну пастку, яку встановили представники Інституту лісових досліджень Шопронського університету (ERTI) у Берегшуранях (регіон Есак-Альфельд, східна Угорщина). Ідентифікацію шкідника було проведено Національною референтною лабораторією за допомогою молекулярного тесту (на основі ПЛР).
Спостереження в зоні зараження було посилено, що включає встановлення додаткових пасток та цільові обстеження рослин-господарів (Fraxinus spp.). В результаті попередніх польових спостережень за ясенями поблизу пастки, на яку було вперше спіймано ясеневу златку виявлено ознаки, що відповідають зараженню A. planipennis. Проводяться подальші дослідження для встановлення кордонів вогнища. Навколо місця виявлення встановлено демарковану зону, яка простягається до кордону з Україною, причому частина буферної зони та зони обстеження сягає сусідньої території України.
Наразі НОЗР Угорщини повідомляє, що в країні впроваджується Національний план дій у надзвичайних ситуаціях щодо A. planipennis.
Статус ясеневої златки в Угорщині офіційно оголошено таким: тимчасовий, вимагає застосування невідкладних заходів, знаходиться під наглядом.
Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, Приморський край. При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам. Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.
Шкідник вкрай небезпечний для ясеня, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.
Здебільшого Agrilus planipennis пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше - у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до вторинного зараження хворобами, а згодом і до їх загибелі. На території України златка може розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням - може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев.
Смарагдова златка здатна розповсюджуватись з транспортними засобами, вантажами садивного матеріалу, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км.). Саме тому зона карантину становить 20 км.
Хімічні методи боротьби не дають ефективного результату і тому повністю не зупиняють подальше поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки.
Основними профілактичними заходами подальшого розповсюдження комахи є:
- тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня;
- створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі;
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток Ліндгрена;
- для виявлення ходів личинок златки необхідно видаляти кору з живих дерев;
- спвоєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням.
Держпродспоживслужба звертає увагу на те, що вогнище ясеневої златки в Угорщині знаходиться в безпосередній близькості до Державного кордону з Україною в межах Закарпатської області (близько 1,6 км від Прикордонного пункту пропуску Лужанка – Берегшурань).
Зважаючи на свої біологічні особливості, імаго ясеневої златки може самостійно пролітати в середньому 1,3 км на день, а деякі особини понад 7 км на день в пошуках рослини-господаря. Хоча більшість імаго златок розповсюджуються на відстань 500 – 1000 м від кормового (материнського) дерева, є наукові дані про те, що цей шкідник (за сприятливих умов) може за рік розповсюджуватись на відстань 20 – 40 км.
Тому, необхідно посилити контроль за переміщенням деревини (в першу чергу дров) ясена, проводити обстеження насаджень ясена з використанням феромонних пасток та візуально, підвищувати обізнаність професійних операторів та широкої громадськості щодо шкодочинності та небезпеки поширення ясеневої златки.
Особливо це стосується прикордонної з Угорщиною Закарпатської області, а також найближчих до неї областей: Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької.
Виконали: Дешко Г.,Русин Н.,Суліма О.,Гулей Н.,
Ердеш Т.,Місяйло С. - спеціалісти відділу
фітосанітарних заходів на кордоні .
