Домашнє насильство. Як допомогти дитині: алгоритми реагування педагогічних працівників/працівниць
Національна гаряча лінія для дітей та молоді надає інформацію та консультації щодо запобігання домашньому насильству, захисту прав дітей і допомоги дітям, які стали свідками або постраждали від насильства.
Пропонуємо ознайомитися з інформаційними матеріалами про те, як допомогти дитині, яка постраждала від домашнього насильства, а також з алгоритмом реагування педагогічних працівників і працівниць на такі випадки.
Домашнє насильство — це не лише фізична агресія. Домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність):
фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства,
що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання,
або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям,
або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою,
незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа,
а також погрози вчинення таких діянь
Дитина, яка стала свідком насильства між дорослими в родині, теж вважається постраждалою особою — навіть якщо їй не заподіяли фізичної шкоди.
Якщо дитина розповіла про насильство або ви самі помітили ознаки, алгоритм такий:
1. Не залишайте дитину саму, оцініть її стан, за потреби — забезпечте медичну допомогу.
2. За наявності загрози життю чи здоров'ю — телефонуйте 102.
3. Повідомте керівництво закладу та уповноважену особу за напрямом протидії насильству.
4. Розмовляючи з дитиною — залишайтеся спокійними, не залишайте її без реакції та підтримки.
Як говорити з дитиною, яка постраждала:
— почніть зі слів довіри: «Я тобі вірю»;
— покажіть співчуття: «Мені шкода, що так сталося»;
— зніміть провину: «Ти не винен/винна в тому, що відбулося»;
— підтримайте рішення розповісти: «Добре, що ти сказав/сказала мені»;
— разом подумайте, кому ще можна довіритися, і що робити далі.
Не варто читати нотації, вимагати «довести», обіцяти анонімність, якої не можете гарантувати, ставити оцінювальні запитання, проявляти роздратування чи недовіру.
Повний алгоритм реагування педагогічних працівників/працівниць, розроблений ГО «Ла Страда – Україна», доступний за посиланням:
https://la-strada.org.ua/.../liflet-algorytmy-reaguvannya...
Отримати юридичну чи психологічну консультацію можна на Національній гарячій лінії для дітей та молоді:
116 111 або 0 800 500 225
Також на Національній гарячій лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116 123 або 0 800 500 335.
Матеріал: Національна гаряча лінія для дітей та молоді.
