Чопська міська рада
Закарпатська область, Ужгородський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Балог Олександр Олександрович

Балог Олександр Олександрович

Удостоєний звання “Почесний громадянин міста Чоп” відповідно до рішення 14 сесії VII скликання від 14 вересня 2016 року № 7 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чоп» за значний педагогічний внесок у розвиток молоді міста.

Балог Олександр Олександрович – знана в місті і поважна людина,  вчитель фізики та інформатики. Народився 23 грудня 1941 року в родині священика в селі Есень. Навчався у  СШ № 26 Львівської залізниці (тепер це ЗОШ І-ІІІ ступенів №2  ім. І. Сечені), яку закінчив у 1958 році з медаллю. Прожив складний життєвий шлях. Найпершими спогадами в житті Олександра Олександровича є спогади про Велику вітчизняну війну, коли він, будучи 3-ох річним хлопчиком, на прохання матері передав шматок хліба та сала полоненому радянському солдату, якого утримували фашистські війська, котрі у той час квартирувалися в Есені. Батько Олександра Олександровича, який був священиком, умовив офіцера німецької армії не розстрілювати радянського солдата, а відпустити. У 1945 році родина отримала лист від цього колишнього полоненого солдата  з подякою за врятоване йому життя.  Родина Балог проживала в селі Есень в будинку від церкви, але у 1946 році батька Олександра Олександровича було заарештовано через те, що був священиком,  і відправлено в Свердловську область (Росія) для відбування покарання, де він помер у 1948 році. Через арешт батька родину вигнали з будинку і вся сім’я, а це мати, Олександр Олександрович та ще 3 дітей, переїхали до Чопа і поневірялися по чужим квартирам. Про смерть батька і чоловіка родина отримала звістку  у 1949 році. У 1991 році Генеральним прокурором було реабілітовано батька Олександра Олександровича, а про обставини його смерті вони дізналися тільки в 1993 році від жінки, яка працювала в той час в лазареті при таборі, де  відбував покарання батько Олександра Олександровича.

Через репресію батька родина пережила багато негараздів: їм не було де жити, часом не було, що їсти, мати не могла отримувати пенсію, діти не могли отримати належну освіту, не могли влаштуватися на роботу. Відтак вся родина виїхала з міста  жити за кордон, в місті залишився тільки Олександр Олександрович, який не хотів залишати своє улюблене місто. Він усе своє життя мріяв стати вчителем. Після закінчення школи подав документи для вступу до УжДУ на фізико-математичний факультет, але через те, що він син репресованого, йому не вдалося вступити до ВУЗу.

Потім 2 роки працював кіномеханіком, спочатку в Будинку культури, згодом – в селі Мінеральне (Тисаашвань). Поїхав в м. Ленінград і вступив до інституту кіноінженерів на механічний факультет. Після закінчення його як розумного, молодого та перспективного студента було направлено до аспірантури без необхідного стажу роботи. Для навчання в аспірантурі йому необхідно було отримати допуск до секретності, але тодішня служба безпеки (КДБ) не дало йому такого доступу, оскільки він був сином репресованого. Відповідно, Олександр Олександрович отримав вільний диплом і почав шукати роботу. За час пошуків йому було відмовлено 23 рази у прийнятті на роботу, всюди здійснювали перевірку: ніхто не хотів брати на роботу сина репресованого,  і він у 1966 році повернувся до Чопа. Тут також не було роботи, не було житла, не було де спати та що їсти, важкі часи були для Олександра Олександровича. Випадкова зустріч у 1967 році з тодішнім директором школи стала вирішальною. Його було прийнято на посаду лаборанта і згодом він почав викладати уроки фізики та електротехніки.

Вже під час роботи вчителем у ЗОШ № 2 Балог Олександр Олександрович вступив на вечірнє навчання до УжДУ  на фізичний факультет, де навчався з 1980 по 1985 роки.

Загалом Олександр Олександрович пропрацював  вчителем 45 років. Також працював викладачем у вечірній школі, був у складі журі на різноманітних обласних олімпіадах. Його учні приймали участь у Республіканських олімпіадах та в олімпіадах різного рівню. Один із учнів є професором фізичних наук, астрономом, викладачем у Київському національному університеті.

Олександр Олександрович вніс особистий внесок у розвиток освіти в місті. Він є перекладачем підручників з інформатики та фізики для 7-8 класів, автор методичної розробки уроків інформатики в 11 класі.

Був депутатом Чопської міської ради з 1998 по 2006 роки. Неодноразово нагороджувався грамотами Ужгородської РДА та Закарпатської обласної адміністрації. У 1991 році отримав відзнаку нагрудний знак «Відмінник народної освіти УРСР», у 2001 та 2006 роках нагороджений Почесними Грамотами Міністерства освіти України, у 2009 році нагороджений Почесною відзнакою Чопської міської ради.

Олександр Олександрович чесна, виважена, прямолінійна людина, користується повагою серед мешканців міста та заслужив авторитет серед учнів і педагогічного колективу.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь