Петрівка

Петрівка — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області.

Село засноване у 30-х роках переселенцями з Великоберезнянщини, Міжгірщини і Хустщини, що купили землі на півдні Ужгородщини, що в той час ще входила до складу Австро-Угорської імперії, аж до Другої світової війни, коли землі були конфісковані більшовиками. Наприкінці 1930-х було закладено цвинтар, на ньому встановили хрест і дзвіницю. У 1936 на цьому ж місці збудовано дерев’яну церкву, що була зруйнована в 1950 році. Та невдовзі громада відбудувала нову з вальків, що теж була зруйнована радянською владою в 1967 році. Після здобуття Україною незалежності у 1991 році громада почала збирати кошти на відбудову нової церкви. Відбудова завершилася у 1992 році і була результатом співпраці православної та греко-католицької громад, що зараз спільно використовують церкву.

У 1936 р. на місцині Сернєгат було споруджено невелику дерев’яну церківцю, очевидно, каркасної конструкції і куплено дзвін, вилитий 1937 р. Ф. Еґрі.

Головними майстрами були Глеба, що прийшов із с. Бабичі, та Микола Скунць, виходець із Міжгір’я. У 1937 році на кошти перших переселенців придбано дзвін, вилитий у селі Малі Геєвці у знаменитого майстра по виготовленню дзвонів Ференца Егрі. У 1948 році жителі села дізнались, що радянська влада хоче забрати дзвін у село Добронь, на потреби колгоспу. Жителі села переховували дзвін по своїм хатам, допоки не дали дозвіл на його встановлення у 1952 році.

Церкву розібрали в 1950 p., але люди добилися дозволу на відбудову і господареві, який узяв дерево з церкви, довелося його повернути. Церкву поставили на новому місці, на кладовищі і тоді ж почали довкола дерев’яної споруди будувати нову церкву з вальків на кам’яному фундаменті, а черепичний дах мала увінчати маленька вежка. Усе це розгнівало районне керівництво.

Одного дня 1967 р. в селі десантувалися місцеві начальники з кагебістами, і церкву було зруйнувало трактором. На цвинтарі лишилася простенька дерев’яна дзвіниця. Новий мурований храм збудовано спільно греко-католицькою та православною громадами, по боках фронтону встановлено символи обох конфесій.

Ділянку під церкву виділила зі своєї землі Ганна Бубанець. До зведення храму особливо причетний отець Юрій Федака, а кошти зібрано в селі.

23 грудня 1991 року заснована греко-католицьку громаду «Сошествія Святого Духа» у селі Петрівка. Ділянку під будівництво церкви виділила зі своєї землі Ганна Бубанець, (яка з 1952 року і протягом багатьох років була дзвонаркою). 8 червня 1991 року було закладено перший камінь під будівництво храму. До зведення храму значних зусиль доклав отець Юрій Федака, який служив для вірників оновленої парафії села Петрівка з 1993 року і по 2007 рік. 8 травня 1993 року на фундаменті церкви отець Юрій Федака провів першу Божественну Літургію. Дзвін з дерев’яної дзвіниці на кладовищі встановлено у новозбудований храм у 1996 році. Новий мурований храм збудовано спільно греко-католицькою та православною громадами і по боках фронтону встановлено символи обох конфесій. Завершену церкву Святої Трійці освячено єпископами Мукачівської греко-католицької церкви І.Семеді, Й.Головачем та І.Маргітичем у 1996 році.

5 квітня 2011 року владика Мілан перед Архієрейською Службою Божою освятив пам’ятну дошку, що висить на стіні храму, ревному служителю Христової Церкви митр.прот. Георгію Федаці.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №712-р від 12 червня 2020 року село ввійшло до складу Чопської міської територіальної громади.

У селі розташована лінійна вантажно-пасажирська залізнична станція Львівської залізниці «Есень», де зупиняються приміські електропоїзди.

Чисельність населення станом на 2020 рік: 450 осіб.

Відповідно до Статуту Чопської міської територіальної громади День села Петрівка відзначається щороку, як правило, не пізніше четвертої неділі вересня.