Марухнич Борис Іванович

Удостоєний звання “Почесний громадянин міста Чоп” відповідно до рішення 7 сесії VIІI скликання від 31 серпня 2021 року № 36 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чоп» за особистий внесок у соціально-культурний розвиток міста Чоп, вагомий внесок у розвиток освіти в місті, активну громадську діяльність.

Марухнич Борис Іванович – добре знана в місті, на  Закарпатті людина. Він багато років працював вчителем , заступником директора та  директором навчального закладу.  Обирався до міської ради 4 каденції поспіль і був депутатом упродовж 20 років.   На даний час перебуває на заслуженому відпочинку.

Марухнич Борис Іванович народився 02.01.1943р. на Ужгородщині, в с. Худльово, однак рідним містом вважає наше м. Чоп. Доля привела його в місто випадково: Борис Іванович щойно демобілізувався з армії і мав намір повернутися працювати у рідне село Худльово. До армії його призвали після закінчення музичного відділу Мукачівського педучилища і роботи за направленням на Вінниччині. Після закінчення педучилища встиг відпрацювати 2 місяці у селі Велика Ростівка Вінницької області.

Демобілізувавшись, повернувся додому – в надії залишитися працювати в рідному селі. Однак, на момент звільнення в запас робочі місця у школі всі були заповнені, тож вільних вакансій у Худльові не знайшлося. Зате у Чопі саме шукали у школу вчителя співів, і Борис Іванович вирішив спробувати себе на новому місці, також вів хор медиків районної поліклініки (солістом у ньому тоді був хірург і поет Павло Копинець). А ще Борис Іванович вів жіночий ансамбль при клубі Соломонова та змішаний хор у Стражі.

У цей час він також вступив на заочне відділення історичного факультету тодішнього УжДУ. І після трьох років навчання почав викладати свої перші уроки історії, а згодом і взагалі перестав вести музику і повністю перейшов на викладання історії.

У 1973 році Борис Іванович став організатором позакласної та позашкільної роботи, нині це – заступник директора з виховної роботи. Організація екскурсій, роботи спортивних секцій і гуртків, шкільних поїздок, вечорів – усе це було його обов’язком упродовж 6 днів на тиждень, бо ж навчання у той час було шестиденним.

У 1982 році Степан Васильович Кадар залишив посаду директора чопської першої школи, перейшовши на роботу в райвідділ освіти. Йому на зміну прийшла Тетяна Петрівна Теребіна, тоді як Борис Іванович став працювати тепер уже завучем – заступником директора з навчально-виховної роботи.

У  1985 році почав керувати школою  Борис Іванович. На цій посаді він і пропрацював 17 років – аж до 2002-го. Увесь час свого директорства присвятив демократизації шкільного життя і втіленню нових сучасних на той час методів викладання, впровадженню у школі педагогіки співробітництва. Відповідно до них, учитель мав стати для учня порадником і добрим наставником – з тим, аби навчити школяра самостійно вчитися.

Зустрівши своє 60-річчя, Борис Іванович, не покинув вчителювання: ще кілька років працював психологом у школі та викладав історію у старших класах. А коли зі школи пішли  останні його учні, пішов зі школи і Борис Іванович…                                                                                                                                                                     

На сьогоднішній день є активним громадським діячем міста, автором книги «Біографічні спогади про закарпатське село Худльово», автором історії Чопської школи №1.

Борис Іванович чесна, виважена, прямолінійна людина, користується повагою серед мешканців міста та заслужив авторитет серед учнів і педагогічного колективу.