Капровий жук - карантинний шкідник запасів
Капровий жук (Trogoderma granarium Everts.) – небезпечний шкідливий організм запасів зерна. Жук має особливість накопичуватися у щілинах стін. Це багатоїдний шкідник, який має високий ступінь пристосованості. Він пошкоджує понад 100 видів культур. Завдає шкоду зерну пшениці, ячменю, вівса, жита, рису, кукурудзи, зернопродуктам, арахісу, ячмінному солоду, бобовим та продуктам їх переробки, комбікормам тощо. Може пошкоджувати різноманітні пакувальні матеріали. Комаха невеликого розміру з роду зерноїдних шкіроїдов (Trogoderma). Покритий дрібними волосками, зовнішній вигляд сильно відрізняється. Перетворення повне, личинки здатні впадати в діапаузу.Його батьківщиною вважають Індію, де жука вперше зареєстрували 1894 року. Але з розвитком торговельних зв’язків капрового жука було завезено до Європи та Америки. Вогнища виявлено в Середній Азії (Узбекистан, Туркменистан, Таджикистан), у Росії (Краснодарський край).
Біологія розвитку жука
- Імаго
Капровий жук дуже сильно варіює як за забарвленням, так і за розмірами. При зовнішньому огляді навіть під бинокуляром неможливо достовірно визначити видову приналежність жука з роду Trogoderma. Тому у всіх сумнівних випадках необхідно готувати мікропрепарати для визначення під мікроскопом.
Довжина тіла жука 1,6-3,2 мм; ширина 0,9-1,7 мм. Зазвичай самки більші за самців. Самці і самки однакової подовжено-овальної форми, з майже паралельними боками.
Жук має добре розвинені ротові органи гризного типу. При розгляді препарату нижньої губи добре видно склеротизоване підборіддя. Як у самців, так і у самок він має спереду глибоку виїмку посередині, прорізане підборіддя не менше ніж на половину його довжини, бічні краї полого-закруглені.
Вусики зазвичай одинадцатичленникові, але у окремих екземплярів (самців і самок) можуть бути дев’яти- і десятичленникові, булава вусиків у самців чотирьох- п’ятичленникові, у самок трьох-чотирьохчленникові.
Перетинчасті крила заховані під надкрилки (короткі і недорозвинені), жук не літає (може тільки спурхувати), довжина крил перевищує надкрилки в 1,3 рази.
- Личинка
Найшкідливішою є личинка капрового жука. Вона перетворює продукти в порошкоподібну масу, яка складається із їх залишків та екскрементів, непридатну для використання в їжу та на корм худобі через отруйність. Олія, яку виробляють із пошкодженого зерна, має підвищену кислотність і неприємний смак. Скупчення великої кількості шкідника в арахісі, насінні льону та бавовнику викликає їх самозігрівання. Різко знижується схожість насіння зернових культур, оскільки личинки, в першу чергу, вигризають зародки.
Велика кількість личинкових шкірок у забрудненій продукції викликає приступи астматичного кашлю у людей, які знаходяться у сховищі чи складі без індивідуальних засобів захисту органів дихання.
Цей шкідник особливо небезпечний в країнах з сухим і жарким кліматом, так як живиться зерном, що має вологість 6 %, в той час як жоден з шкідників запасів таким зерном живитись не може. Успішно розмножується за температури 36-40 ºС, капровий жук не має конкурентів з боку інших складських шкідників і за короткий період дає масове розмноження (декілька тисяч екземплярів на 1 кг).
Присутність в рослинній продукції личинкових шкірок – найперше свідчення заселення її личинками. Також на наявність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подріблене в результаті живлення личинок), екскременти.
- Лялечка
Лялечка завдовжки 3,5-5 мм. Світло-кремового забарвлення. Верх тіла в густих рудих волосках, спрямованих до середини спинної лінії, на голові ці волоски утворюють конусоподібний чубчик. Між частинами перших чотирьох сегментів брюшнорозташовані дугоподібні складки, з’єднані по краях гострими зубцями і горбками ( “капкани”).
Вона залишається в личинковій шкірці, що лопнула по серединній лінії
спинної сторони.
спинної сторони.
Фітосанітарні заходи
Карповий жук завозиться і розповсюджується частіше з ячмінним солодом, зерном пшениці, ячменю, рису, кукурудзи,горіхами арахісу і продуктами їхньої переробки. Нерідко джерелом розповсюдження шкідника стають заселені тара і транспортні засоби – залізничні вагони,контейнери, морські судна.При виявленні капрового жука у пункті ввезення імпортних вантажів весь вантаж, транспортні засоби в яких він перевозився та тара підлягають знезараженню. Крім первинного інспектування імпортних вантажів в пунктах ввезення проводиться щорічне обстеження сховищ, куди завозиться імпортна рослинна продукція. В першу чергу обстежують сховища, розміщенні в пунктах ввезення: в морських і річкових портах, аеропортах, на прикордонних залізничних станціях. Ретельному інспектуванню повинні підлягати елеватори, млини, склади насіння, де зберігалась або надходить імпортна рослинна продукція. При виявленні шкідника проводиться знезараження приміщень і продукції, яка в них зберігається. Крім обстежень складських приміщень і продукції всередині них, необхідно обстежити прискладську територію і склад зовні.
В Україні капрового жука немає, але, незважаючи на це, існує постійна загроза завезення його із зерном, зернопродуктами, арахісом тощо. З метою виявлення капрового жука в складських приміщеннях державні фітосанітарні інспектори систематично проводять обстеження візуально та за допомогою харчових принад та феромонних пасток. Візуально оглядають стіни, підлогу, дахи, складське обладнання, інвентар. При цьому оглядають щілини і тріщини в підлозі. Ретельно досліджують усі залишки, пил, сміття. Також обстеженню підлягає зовнішня сторона складу і прилегла до нього територія.
Виконали: Місяйло С.М., Михайловська Ю.В., Гулей Н.М., Ердеш Т.І. –
спеціалісти відділу фітосанітарних заходів на кордоні
ПКР «Чоп-Страж»(залізничний)
