Дубовий клоп-мереживниця – небезпека для наших лісів
Одним із небезпечних чужоземних видів є дубовий клоп-мереживниця (Corythucha arcuata) – представник родини клопи-мереживниці (Tingidae), яка одержала таку назву, оскільки ці комахи виглядають як ажурні мережива. Усі представники родини дуже дрібні, завдовжки близько 3 мм. Вони живляться листям дерев, кущів або трав, причому кожен вид клопів пристосований до певного виду чи роду рослин. До цієї родини належать, зокрема, шкідник саду грушевий клоп (Stephanitis pyri) і платановий клоп (Corythucha ciliata).
Поширення
Дубовий клоп-мереживниця (Corythucha arcuata) потрапив із США в Італію у 2000 році, а згодом – в інші країни Південної та Центральної Європи й Туреччину. У 2015 році виявлений у Краснодарському краї Росії, де вже у 2016 році пошкодив дубові насадження на площі понад 1 млн га. Звідти клоп проник у Крим і Херсонську область, а з Угорщини – в Закарпатську. Клоп розвивається у трьох і більше поколіннях на рік, швидко збільшує чисельність. Личинки та дорослі клопи висмоктують сік із листків різних видів дуба, що спричиняє передчасне пожовтіння й опадання листя, ослаблення та всихання дерев. Зважаючи на цінність дубових лісів в Україні необхідно терміново визначити межі осередків небезпечного шкідника і вжити заходів запобігання їхньому поширенню.Батьківщиною дубового клопа-мереживниці є Північна Америка. Він поширений у 34 штатах США та в південній частині Канади.У 2000 році клопа виявлено в Італії, у 2002 році – у Туреччині, у 2005 році – у Швейцарії, у 2012 році – у Болгарії, у 2013 році – у Хорватії та Угорщині. Далі поширення пішло двома маршрутами – один охопив країни Середземномор’я та Центральної Європи: Словенію та Румунію – у 2016 році, Сербію, Францію, Боснію і Герцеговину – у 2017 році, Грецію та Словаччину – у 2018 році. Саме із цих країн, імовірніше від сусідніх Угорщини та Словаччини, клоп проник у Закарпаття.Інший шлях проникнення дубового клопа-мереживниці пролягав від Краснодарського краю, де його виявлено у 2015 році, у Крим, а потім у Херсонську область. Можливий ще один шлях проникнення шкідника, який досі не підтверджений, – із Румунії та Молдови (зокрема в Тирасполі його появу зафіксовано у 2016 році) – в Одеську область, а там недалеко і до Вінницьких дібров.
Біологія
Довжина тіла дорослого клопа становить 3,0–3,2 мм, ширина – 1,6 мм. Тіло кремового кольору, сплющене. Крила прозорі з мереживною текстурою та коричневими або чорними плямами. Яйця дрібні, чорні, мають вигляд майже вертикальних веретеноподібних (чимось схожі за будовою на амфори) нерівних дрібних виростів на нижньому боці листків. Відрізнити візуально яйця від екскрементів можливо за допомогою бічного освітлення. Тінь від яєць значна довша, ніж від кульок-екскрементів. У верхній частині яйця через лупу можна розгледіти сіру цяточку. У кладках може бути понад 100 яєць, але трапляється й по одному–два. Личинки сіро-чорні, їхнє тіло вкрите численними дрібними шипиками. Після линяння личинки третього віку перетворюються на імаго. Завжди зимують лише дорослі клопи, а личинки, які не встигли завершити розвиток, гинуть. Дубовий клоп-мереживниця зимує під корою загиблих дерев та в залишених ходах короїдів та інших стовбурових комах. У Херсонській області клопів виявляли у лісовій підстилці.
Клопи залишають місця зимівлі до початку формування листків дуба. У міру появи листків починають живитися, і якщо листки ще доволі маленькі, вони деформуються і часто в’януть.
Загалом, у зв’язку з відмінностями мікроклімату окремих ділянок насаджень, дати відкладання яєць і тривалість розвитку клопів помітно варіюють. Тому точно визначити календарні дати розвитку поколінь дуже важко. На Чорноморському узбережжі живлення клопів ще триває у вересні– жовтні, у Херсонській області останнє парування клопа-мереживниці відмічене 30 жовтня 2019 р., і з цих кладок вилупилися личинки.
У регіонах, де клоп може зимувати у лісовій підстилці, нагляд і облік можливо проводити або восени, під час масового опадання листя, збираючи його у межах проєкції крон, або встановлюючи рамки чи ящики під кронами, в які листя падає. Такий нагляд можливо здійснювати також навесні, до початку вегетації, але за відсутності глибокого снігового покриву.
Небезпечною вважають середню чисельність понад 10 екземплярів клопа на один листок. Клоп є доволі чутливим до дії піретроїдних інсектицидів і навіть бактеріальних препаратів. Водночас навесні бактеріальні препарати (яких, на жаль, в Україні для лісового господарства не виробляють), не є ефективними за температури меншій, ніж 15° С. Зважаючи на наявність декількох поколінь шкідника, за високої чисельності доведеться обприскувати крони інсектицидами неодноразово, а беручи до уваги швидке формування резистентності комах до препаратів, слід мати в арсеналі ширший асортимент, ніж наявний у списку дозволених. Так що проблема захисту дубових насаджень нас ще очікує.Проводитися моніторинг поширення шкідника за допомогою феромонних пасток.
Виконали: Ердеш Т.І., Місяйло С.М., Гулей Н.М.,Михайловська Ю.В.,Штилиха М.І.
– спеціалісти відділу фіто санітарних заходів на кордоні
ПКР “ Чоп-Страж”(залізничний)
