Чопська міська рада
Закарпатська область, Ужгородський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Картопля міль - небезпечний карантинний шкідник

Дата: 07.08.2023 14:20
Кількість переглядів: 289

Вирощування картоплі – справа з нелегких. Бульбі загрожують понад 60 видів шкідників і переносників вірусів, та близько 80 видів хвороб. Від їх дії страждають надземні частини рослин та їх коріння, різко знижується врожайність, при великій численності шкідників може бути знищений весь урожай. Щоб отримувати стабільно високі врожаї та якісні плоди, господарствам варто проводити комплекс заходів, спрямованих на профілактику та боротьбу зі шкідниками картопляного бадилля та бульб.

На сьогодні, існує велика загроза проникнення та поширення карантинних організмів з насіннєвим та садивним матеріалами, які здатні завдати значної шкоди та збитків. Тому що поява таких організмів на новій території, де немає їх природних ворогів, призводить до  зниження культури земробства.

Варто звернути увагу на посадковий матеріал картоплі, який може бути носієм таких карантинних організмів, як картопляна міль.

Картопляна міль – шкідник рослин сімейства пасльонових (картоплі, баклажанів, тютюну, томата, перцю, фізалісу). Шкодять гусениці. Розмноження двостатеве. Розвиток повний. За рік може спостерігатися розвиток від 2 до 14 генерацій в залежності від клімату місцеперебування. Зимують гусениці, які закінчили розвиток, і кокони. Об’єкт зовнішнього і внутрішнього карантину.

Поширення

Батьківщина картопляної молі – тропічні райони Америки, Перу та Чилі. Звідти вона разом із бульбами картоплі потрапила в усі куточки світу. На сьогодні вона поширена більш ніж у 70 країнах світу.

В Україні її вогнища вперше були виявлені в 1980 році в Криму, а згодом в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях.
Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі. Основна кормова культура шкідника – картопля, але також живиться на томатах, баклажанах, тютюні, перці і бур’янах родини пасльонових (дурман, паслін чорний ) та інші.

Розвиток та розмноження

Основна кормова культура шкідника - картопля, але також живиться на томатах, баклажанах, тютюні, перці і бур’янах родини пасльонових (дурман, паслін чорний, нікандра фізалісовидна та ін.).

Виліт метеликів молі після перезимівлі розтягнений і відбувається у кінці квітня до червня. Метелик дрібний, 12-16 мм. Голова та щупики світло-сірі, з жовтими лусками, вусики темно-сірі. Передні крила коричнювато-сірі, із затемненим внутрішнім краєм, жовтими лусочками і темно-коричневими штрихами, задні крила по ширині майже рівні з передніми з витягнутим зовнішнім краєм. У самців на задньому крилі розташована китиця із довгих волосків, що сягають майже середини крила.

Добова статева активність картопляної молі починається після заходу сонця і закінчується перед сходом, однак пік активності відмічається з 22 до 24 год. Для відкладання яєць самиці надають перевагу нерівним поверхням, тріщинам, заглибленням. У полі вони відкладають овальні, перламутрово-білі яйця, які по мірі розвитку жовтіють або стають помаранчевими, а перед відродженням гусениці - темно-сірими, на грунт поблизу рослин, на не покриті ґрунтом бульби і значно рідше - на стебла, черешки і листя.

У сховищах розміщують яйця на тару, бульби (заглиблення біля вічок), у тріщини, під грудочки грунту, що прилипли до бульб. Плодючість самиць близько 100 яєць. Тривалість розвитку яйця у середньому 3-15 днів. Гусениці, що тільки відродилися, голі з первинними щетинками. Колір їх залежить від субстрату живлення - частіше за все жовто-рожевий або сіро-зелений, посередині спини є продовгувата смуга. До початку проникнення плетуть із дрібних павутинок укриття, а потім проникають під епідерміс листка, шкірку бульби картоплі, що знаходиться на поверхні грунту, в плоди овочевих, пророблюючи в них ходи. В подальшому гусениці живляться в середньому 10-14 днів у полі та 40-70 - у сховищі, поступово заповнюючи їх екскрементами. Одна гусениця робить 3-4 ходи, може переходити з листка на листок та на найближчі кущі. При висиханні бадилля гусениці переходять на бульби або інші вегетуючі рослини родини пасльонових.

Візуально картопляну міль можна виявити за характерними ознаками пошкодження рослин: на листках баклажанів, дурману звичайного, нікандри фізалісовидної виявляють міни, часто прозорі, що розташовані біля центральних і бокових жилок. Через прозорі стінки міни добре видно гусениць шкідника старих віків. На листках картоплі та томатів міни не так помітні; стінки їх прозорі, а на листках перцю не виявляються. Сплетіння листків павутиною, пошкодження стебел і пагонів частіше за все спостерігають у верхівковій частині рослин.

Розвиток генерацій шкідника

При пошкодженні бульб картоплі гусениці роблять хід під самою шкіркою, у результаті чого шкірка поступово висихає, осідає й утворюється помітний рубець. При глибокому проникненні сліди майже не помітні зовні, всередині вони пронизані звивистими ходами, заповненими екскрементами. При сильному пошкодженні в одній бульбі може розвиватися до 10 гусениць, і всередині вона нагадує губку. Закінчивши живлення, вони залишають ці місця та заляльковуються. Ц полі заляльковуються в сухому листі, але частіше за все у верхньому шарі грунту; в сховищах на бульбах, у заглибленнях та тріщинах. Стадія лялечки триває в середньому 7-12 днів. Лялечка коричнева, завдовжки 5,5-6,5 мм, знаходиться у сіро-сріблястому, шовковистому коконі. Тривалість фази лялечки за температури 22-27 °C сягає 7 днів, при 19,5-6,8 °C - 10 днів.

На півдні України в полі картопляна міль дає до 5 генерацій. Тривалість розвитку однієї генерації залежить від температури і становить у природних умовах 20-60 днів. За температури 22-26 °C розвиток закінчується за 28-30 днів, при 18-20 °C - у середньому за 47 днів, а при 12-15 °C - розвиток розтягнутий та припадає на 119 днів.

Чисельність шкідника на початку кожного сезону низька, тому в травні-червні шкідливість не проявляється. Однак по мірі накопичення шкідника до початку серпня пошкоджуваність бульб картоплі може сягати 90 %. При цьому суттєве значення має стан бадилля і глибина залягання бульб у грунті. Пошкодженість бульб картоплі весняного строку посадки при зеленому бадиллі становить 4-6,5 %, а після висихання бадилля підвищується до 40-50 %. Сильно пошкоджуються бульби, які знаходяться біля поверхні грунту, до 85-90 %, на глибині 5-10 см - 7-8 %, а ті, що залягають глибше 10 см - майже не пошкоджуються. Метелики дуже чутливі до запаху бульб картоплі та відшукують їх навіть під укриттям мішковини. Під час збирання урожаю метелики можуть заселяти яйцями не вивезену картоплю протягом доби. В кінці вегетації пасльонових культур (жовтень-листопад) гусениці картопляної молі залишають листові міни, плоди пошкоджених рослин, бульби картоплі та йдуть у місця зимівлі. Частина шкідника разом з урожаєм переноситься в овоче- та картоплесховища, де продовжує розмножуватися та шкодити. В Криму міль зимує переважно в фазі лялечки в щільному коконі у верхньому шарі грунту та частково в рослинних рештках. Протягом зими виживає 2 % особин від загального осіннього запасу.

У період вегетації основними резерваторами картопляної молі є бур’яни (дурман звичайний, паслін чорний, нікандра фізалісовидна), наявність яких на полях значно підвищує чисельність шкідника.

Слід відмітити, що не дивлячись на те, що майже весь ареал картопляної молі припадає на екваторіальний, субекваторіальний, тропічний та субтропічний пояси, завдяки високій екологічній пластичності виду шкідник може адаптуватися і в помірних широтах, у районах із середньою температурою січня вище -12 °C, липня вище 19-20 °C та тривалого періоду з температурою повітря вище 15 °C - 3-4 місяці, де може розвиватися 3-4 покоління.

Картопляна міль розмножується у полі та теплих (температура +10 °C і вище) сховищах, оскільки в розвитку шкідника діапауза відсутня. У полях зимують гусениці та лялечки, що закінчили живлення, а в сховищах - шкідник усіх стадій розвитку. Окремі особини, які залишилися в полі після збирання урожаю в бульбах картоплі, здатні зимувати за середньої температури повітря +12 °C.

Заходи захисту

У боротьбі з картопляною міллю у зоні її поширення і в районах можливого поширення необхідно суворо дотримуватися карантинних обмежень та виконувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних та винищувальних заходів, направлених на локалізацію та ліквідацію первинних вогнищ заселення.

Карантинні заходи

Заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з районів, заселених шкідниками. Проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур'янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкодочинності, що охопили практично всю Степову частину України і Закарпаття, за допомогою феромонних пасток із другої половини липня до жовтня проводять контрольні обстеження пасльонових культур і передусім посадки картоплі.

У районах, вільних від картопляної молі, обстеження пасльонових культур здійснюють вибірково в кінці серпня-початку вересня. Пастки розміщують по краю поля через кожні 100 м, бажано вздовж дороги (1 пастка на 5 га), прив’язуючи їх до дерев’яних кілочків, при цьому дно повинно знаходитися у горизонтальному положенні на висоті 40-50 см.

 Агротехнічні

Дотримуватися сівозмін, не допускати повторних посадок на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником.

Виконали: Гулей Н., Місяйло С., Ердеш Т., Михайловська  Ю.,Штилиха М.
- спеціалісти відділу фітосанітарних заходів на кордоні  ПКР «ЧОП-СТРАЖ (залізничний)»


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь