Людина – не товар
Широкомасштабне військове вторгнення російської федерації в Україну підвищило вразливість населення до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, адже мільйони людей, які були змушені евакуюватися на інші території, за кордоном, а особливо під примусом на територію країни агресора, стали потенційними жертвами.
Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відповідно до статті 101 Конституції України та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» здійснюється парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини, і громадянина, метою якого є, серед іншого, запобігання порушенням прав, свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само, вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.
Статтею 149 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за торгівлю людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.
У примітці 1 до цієї статті зазначено, що під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння), з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.
Відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми" особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми згідно ст. 15 та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.
Ст. 16 Закону гарантує особі, якій встановлено статус, як постраждала від торгівлі людьми, право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім вищезазначених прав, має також право на:
1) безоплатне отримання послуг перекладача;
2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
Куди можна звернутися за наданням консультацій та допомоги?
- Лінія 102 до місцевих правоохоронних органів;
- Департамент соціального захисту населення Закарпатської обласної військової адміністрації (0312) 61-22-13
- Управління соціального захисту населення Чопської міської ради (0312) 71-28-84;
+38(096)-089-56-30 Виконавчий партнер МОМ Закарпатська громадська жіноча організація «ВЕСТА» у Закарпатській області
- Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0-800-505-501 - безкоштовно зі стаціонарних телефонів,
- 527 - безкоштовно з номерів мобільних операторів України або можливо скористатися сайтом www.527.org.ua
- 1547 Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
+38(044) 284-19-43 – для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку)
СПОСОБИ ЗВЕРНЕННЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО:
- 0 800 50 17 20 Гаряча лінія Уповноваженого з прав людини
- на електронну пошту hotline@ombudsman.gov.ua
- за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008
