Вусачі роду Monochamus – небезпечні шкідники лісу
Через високу шкодочинність небезпечних шкідників лісових насаджень, 30 видів внесено до списку А-1 «Карантинні організми відсутні в Україні», з них дев’ять видів належать до вусачів роду Monochamus: Monochamus alternatus Hope – вусач мінливий, Monochamus carolinensis Oliv. – вусач каролінський, Monochamus marmorator Kirb. – вусач мармуровий, Monochamus mutator Le Cont. – вусач змінний, Monochamus nitens Bat. – вусач сяючий, Monochamus notatus Drury. – вусач помічений, Monochamus obtusus Cas. – вусач тупий, Monochamus scutellatus Say. – вусач щитовий, Monochamus titillator Fabr. – вусач дрібний. Для багатьох із них соснова стовбурова нематода є супутнім видом. Вусачі пошкоджують переважно види роду сосни, але іноді і інші хвойні дерева. Ці види вусачів поширені переважно у Мексиці, Канаді, США, Японії, Китаї.
Шкодочинність: Жуки нападають лише на ослаблені та зрубані дерева, прокладаючи ходи у заболоні, під корою та в деревині. Пошкоджена деревина втрачає товарну цінність. Личинки заселяють колоди, які тривалий час знаходилися у лісі, утворюють ходи в деревині, завдаючи значних економічних втрат. Самки жуків в період відкладання яєць переносять личинок стовбурових немадод четвертої стадії розвитку із заражених дерев на здорові. Через «зарубки» в корі, вигрезені самками, а згодом – ходи, пророблені личинками, немадоди проникають в деревину. У стовбурі немадоди живляться гіфами грибів ( зазвичай Ceratocystis sp.), які також переносяться жуками. Приблизно через три тижні після заселення соснових дерев немадодою, з’являються перші ознаки засихання, зменшується виділення смоли. Нематоди, які переносяться жуками, спричинюють зменшення транспірації хвої, а пізніше повне її припинення, пожовтіння та в’янення, що призводить до загибелі дерева. Ослаблене дерево приваблює жуків.
Виявлення та ідентифікація: Конічні зарубки для відкладання яєць на поверхні кори вказують на заселеність дерева вусачами.. При зніманні кори видно молодих личинок, які прогризають ходи у деревині . Також на присутність шкідників вказують овальні вхідні отвори, хоча вони можуть бути схованими під порохнею та купки тирси біля стовбурів дерев.
Морфологія і біологія: Імаго завдовжки від 15 до 30 мм, у самців, зазвичай, вусики довші за тіло у 1,5-2 рази . Переважно усі вусачі дають одну повну генерацію за рік, однак для деяких видів у північній частині свого ареалу необхідно 2 роки для однієї генерації. Літ імаго починається в середині квітня і триває до травня, а за сприятливих умов може тривати до липня. Пік активності – травень. Вихід імаго, зазвичай, відбувається ввечері і вночі. Для статевого дозрівання імаго необхідно додаткове живлення впродовж 10 днів. Жуки живляться молодими пагонами та корою. Статевозрілі жуки віддають перевагу ослабленим деревам або щойно зрубаним колодам, на яких паруються і відкладають яйця. Самки відкладають яйця у конічні лунки «зарубки», вигризені мандибулами у корі дерева-господаря. В кожній лунці знаходиться по одному яйцю, у деяких взагалі їх немає. Самки живуть до 83 днів і за цей період відкладають 60-120 яєць. Оптимальна температура для відкладання яєць 20ºС. Личинки відроджуються через 6-14 днів, розвиваючись проходять 4 віки . Зимує личинка останнього віку. Навесні наступного року лялечка розвивається 2 тижні. Народження жука співпадає із линькою і переходом личинки нематоди в особливу четверту стадію. Молодий жук прогризає хід на поверхню стовбура. Коли молоді жуки вилітають, вони виносять з собою шийки перитенціїв з нематодами під надкрилами.
Способи поширення: Основним способом розповсюдження вусачів є заражена деревина. Можливе завезення із розпиляними лісоматеріалами, круглим лісом і щепою із країн де поширений даний шкідник. У комах шанси вижити зростають при великих об’ємах деревини, тому пиломатеріали та колоди є більш небезпечними, ніж тирса. Жуки можуть самостійно поширюватися на відстань до 3,3 км., але здебільшого вони мігрують лише на сотню метрів.
Ознаки пошкодження: Присутність на поверхні кори конічних «зарубок», зроблених самками роду Monochamus для відкладання яєць, вказує на заселення дерев вусачами. Під корою знаходяться молоді личинки та ходи, зроблені ними . Також на присутність шкідників вказують вихідні отвори та купки тирси біля стовбурів дерев.
Фітосанітарні заходи: У країнах, де не зустрічаються види роду Monochamus, проводяться обстеження лісоматеріалів для попередження завезення стовбурових шкідників. Але шляхом обстеження у колодах не можна виявити личинок і лялечок, які знаходяться у внутрішніх ходах. З районів поширення соснової стовбурової нематоди заборонено завезення всіх форм деревини хвойних порід . При необхідності деревина повина бути висушена при високій температурі, а також вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС., що можливе у печах для випалювання цегли. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту. Уся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.
Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби у Закарпатській області розпочато моніторинг лісових насаджень, який проводиться із застосування феромонних пасток на виявлення вусачів роду Монохамус.
Моніторинг за допомогою феромонних пасток дозволяє оперативно і вчасно прогнозувати появу шкідливої стадії комах, контролювати динаміку чисельності та приймати рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення заходів боротьби. По завершенню моніторингу, з метою визначення видів виявлених шкідливих організмів, відібрані зразки направляються у Закарпатську обласну фітосанітарну лабораторію. У разі виявлення регульованих шкідливих організмів, будуть прийняті рішення щодо застосування відповідних фітосанітарних заходів.
Виконали:
Місяйло С.М., Ердеш Т.І., Гулей Н.М.-
спеціалісти відділу фітосанітарних заходів на кордоні ПКР «Чоп-Страж(залізничний)»
