Південноамериканська томатна міль - небезпечний карантинний шкідник
Розширення міждержавних зв’язків має важливі екологічні наслідки, оскільки відбувається перенесення небезпечної біоти з різних країн та континентів, яке іноді набуває характеру екологічних, а в деяких випадках і економічних потрясінь. Національні фітосанітарні служби повинні робити все можливе, щоб не допустити проникнення цих небажаних небезпечних шкідливих організмів рослин.
За повідомленнями інформаційної служби Європейської та Середземноморської організації карантину і захисту рослин (ЄОКЗР) останніми роками все частіше в країнах Європи на рослинах і рослинній продукції пасльонових культур, особливо картоплі і томатах, виявляють небезпечного карантинного шкідника – південно-американську томатну міль.
Південно-американська томатна міль (Tuta аbsoluta Meyr.) розповсюджена в країнах Південної Америки і за повідомленням інформаційної служби ЄОКЗР перші відомості про її виявлення на Європейському континенті надійшли з Іспанії у 2006 р. У 2010 році томатна міль вже виявлена в Болгарії, на Кіпрі у Німеччині, Іспанії, Угорщині, Ізраїлі, Косові, Туреччині; в тому ж році вона була виявлена на території України в помідорах з Іспанії та Нідерландів. У 2011 р. шкідника вперше офіційно зафіксували в Греції, Литві, у Великобританії; продовжує він також поширюватися і в країнах Середземноморського басейну, Північній Африці та в країнах Близького Сходу.
Томатна міль є основним обмежуючим фактором для виробництва томатів. Ушкоджені плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість. Є повідомлення про втрати від 50 до 100 % урожаю томатів. Цей шкідник вважається одним з найнебезпечніших лускокрилих шкідників томатів у Бразилії.
Враховуючи країну походження та визначені суми активних температур для різних регіонів України можна прийти до висновку, що томатна міль зможе виживати і наносити значної шкоди пасльоновим культурам у відкритому і закритому ґрунті у Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Закарпатській області. Інші області належать до зони можливої поступової акліматизації шкідника.
Томатна міль – олігофаг, живиться на пасльонових культурах. Вона може закінчити свій розвиток (від яйця до дорослої стадії) на таких культурах як помідори, картопля, баклажани, тощо. ПАТМ є комахою з високою швидкістю розмноження, може мати повні 12 поколінь за рік залежно від умов навколишнього природного середовища. Шкідник завершує одне покоління за 28 днів. Оскільки томатна міль пошкоджує рослини і в умовах закритого ґрунту (теплицях), необхідно враховувати її швидкий репродуктивний потенціал.
Метелики томатної молі сіруватого кольору (зустрічаються від сріблястого до коричневого кольору) з чорними симетричними плямами на передніх, вузьких крилах і з довгими ниткоподібними вусиками на голові. Довжина тіла складає біля 6 -7 мм. Розмах крил 8-12 мм. Яйця кремово-жовтого кольору, мають овально-циліндричну форму, дрібні. Розташовуються, як правило, на нижній стороні листя. Личинки молодших віків білого або кремового кольору з чорною головою. З часом забарвлення личинок змінюється, тіло набуває зеленуватого або рожевого кольору, а голова стає коричневою. Гусінь першого віку має довжину тіла близько 0,9 мм, старших віків 8-9 мм. Лялечка коричневого кольору, довжина близько 6 мм.
У рослинах томатів молоді личинки мінують листя, роблять ходи в стеблах, пагонах, квітках, незрілих плодах, а пізніше – і в зрілих. Міни личинок збільшуються в довжину і ширину в процесі розвитку і живлення личинок. У випадку високої чисельності залишаються тільки скелетні жилки від листя і велика кількість екскрементів. Шкідник може зимувати в усіх стадіях (яйця, лялечка, метелик). Метелики відкладають яйця по одному (рідко по декілька) на всіх надземних частинах рослин-живителів. Після виходу з яєць личинки занурюються в рослину і починають живитися, таким чином, створюють міни, де живуть до заляльковування.
Враховуючи велику шкідливість Південно американської томатної молі, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.
Ефективними засобами боротьби є:
- Плоди пасльонових культур, насіннева і продовольча картопля, при завезенні їх з районів розповсюдження карантинних молей родини Gelechiidae, мають бути вільними від них.
- Імпорт плодів томатів та інших пасльонових культур необхідно забороняти з тих країн, де ПАТМ широко поширена.
- Пакування – тільки в нову тару або дизінфіковану за ретельного огляду на відсутність в ній личинок, лялечок чи дорослх комах.
- Пакувальний матеріал – не використовувати повторно в місцях походження цього шкідника (вивчається пакувальний матеріал, який погіршує умови існування шкідника при транзиті, наприклад, тонка поліетиленова та інша тара, через яку проходить світло).
- Зберігати плоди пасльонових культур краще в умовах відбитого світла та аерації (повна темрява сприяє розвитку шкідника).
- Місця зберігання урожаю пасльонових культур, у тому числі картоплесховища, мають бути очищені та дезінфіковані певними інсектицидами. Плоди пасльонових, у тому числі бульби картоплі, закладають на зберігання тільки не пошкодженні.
- Необхідно застосувати комплексні фітосанітарні заходи контролю як у полі, так і в сховищах, якщо цей шкідник в країні уже присутній. Обов’язковий моніторинг для своєчасного виявлення шкідника як візуальним методом, так і застосовуючи феромонні пастки.
- Хімічний контроль не ефективний, тому, що ці шкідники живляться усередині плодів пасльонових культур. Необхідно застосовувати біологічні методи захисту.
- Обов’язковим є знищення поживних решток та дотримання строків збирання урожаю.
Держпродспоживслужба
