Американський білий метелик-Hyphantria cunea
Батьківщиною Американського білого метелика (АБМ) є Північна Америка. В Європу, а саме в Угорщину, АБМ був завезений з вантажем з Північної Америки у 1940 році. В Україні шкідник вперше виявлений у 1952 році в Закарпатській області. З 1966 року відбулося поступове розповсюдження його в інші області країни.
Шкодочинність
Небезпечний шкідник у південних і західних областях України. Пошкоджує понад 140 видів деревних і чагарникових рослин. Породи, яким віддає перевагу, — шовковиця, клен ясенелистий, волоський горіх, плодові дерева: яблуня, груша, слива, айва, черешня.
Вони повністю об'їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Шість—вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити.
Біологія
Метелик з розмахом крил 40 – 50 мм; крила білосніжні з шовковистим полиском; тіло вкрите густими білими волосинками; вусики чорні з білим нальотом, у самки ниткоподібні, у самця перисті; ноги світложовті.
Яйце розміром 0,6 – 0,7 мм, кулясте, гладеньке, блакитнувате, іноді жовтувате.
Гусениці молодших віків світложовті; голова, грудний щиток і грудні ноги чорні; вздовж спини два ряди чорних або світложовтих бородавок, по боках — чотири ряди; на кожній бородавці чорні й білі волосинки. Гусениця, яка завершила живлення, — 30 – 40 мм завдовжки, зі спинного боку оксамитовокоричнева, по боках тіла — жовті смуги з оранжевими бородавками, на яких розміщені тонкі світлі волосинки й дві три волосинки чорного кольору; голова і ноги чорні.
Лялечка — 10 – 15 мм, спочатку лимонно-жовта, з часом — темно-коричнева, у темному пухнастому коконі сіруватого кольору.
Зимують лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками, в тріщинах і щілинах парканів, під навісами та в інших захищених місцях. Виліт метеликів навесні відбувається недружно, розтягуючись іноді до місяця. Перші метелики з’являються наприкінці квітня — на початку травня. Тривалість їх життя — 6 – 14 діб. Вони ведуть сутінковий спосіб життя. Самки відкладають яйця на верхній і нижній бік листків та на трав’яну рослинність групами по 300 – 500 яєць, укриваючи кладку тонким прозорим пушком. Плодючість — 1200 – 1500 яєць.
Відроджені гусениці скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. До третього й четвертого віків ведуть спільний спосіб життя, обплітаючи павутиною листя. Починаючи з п’ятого віку, розповзаються і переходять до одиночного способу життя. Активні вночі й на світанку, вдень сидять на нижньому боці листка. Зі зниженням температури до 5 – 6 °С живлення припиняється. Без живлення гусениці можуть існувати до 15 діб.
Тривалість розвитку гусениць — 45 – 54 доби. За цей час вони линяють 6 – 7 разів. Заляльковуються в різних захищених місцях. На розвиток лялечки потрібно 9 – 14 діб. У липні — серпні відбувається літ метеликів другого покоління. Самки відкладають 2000 – 2300 яєць. Гусениці, які завершили розвиток, у серпні — вересні заляльковуються і залишаються до весни наступного року. В південних областях шкідник розвивається у двох поколіннях. Гусениці, відроджені з однієї кладки яєць, можуть повністю оголити плодове дерево 10 – 15 річного віку. Лялечки гинуть у зимовий період при зниженні температури нижче –30 °С.
Яйцями Американського білого метелика живляться клопи з родин Nabidae і Myridae, скорпіонові мухи, золотоочки, оси, туруни, павуки.
Поширюється АБМ транспортними засобами при перевезенні сільськогосподарської продукції та промислових вантажів (на пакувальному матеріалі).
Середня швидкість розповсюдження у країні становить 30—40 км на рік.
Природні регулятори
Обмежують чисельність американського білого метелика комахи-паразити і хвороби. На гусені АБМ паразитують мухи з родини Tachnidae і хижі клопи з родини Nabidae. Також живляться, головним чином, гусінню молодших віків павуки-хижаки (Araneidae, Clubionidae). В яйцях цього фітофагу паразитують перепончастокрилі паразити з родини Trichogrammatidae і сітчастокрилі з родини Chrysopidae. Паразитами лялечок шкідника є види їздців із родини Braconidae, Ichneumonidae та Chalcididae: Pimpla instigator F., P. examinator F., Theronia atalanta L., Apantelles plutellae Kund. Із хальцид (Chalcidae) в лялечках розвиваються: Psychophagus omnivorus Walk, Monodontomorus aureus Walk, Mon nitidus Nemp., Mon virens Thoms (можливо, це вторинний паразит), Pteromalus planiscuta Nyjvs, Dibrachis cavus Walk.
Серед ентомопатогенних мікроорганізмів, які обмежують чисельність шкідника, важливе значення мають бактерії, гриби, віруси та найпростіші. До 5–10 %, а в деякі роки і до 15 % знижують чисельність популяції американського білого метелика хвороби: мікози - Beauveria bassiana, Metarrhizium anisopliae, бактеріози Bacillus sp.
Здатність гусені пошкоджувати багато видів плодових, лісових і чагарникових порід, паркових насаджень і ряд сільськогосподарських культур, висока плодючість, швидке розселення характеризують американського білого метелика як надзвичайно агресивного і небезпечного шкідника, що може призвести до значних економічних втрат сільському господарству і лісопарковим насадженням.
Захисні заходи
У боротьбі з американським білим метеликом всі заходи із локалізації і ліквідації його вогнищ, зниження чисельності фітофага можна поділити на попереджувальні ти винищувальні.
У зоні його розповсюдження і в районах можливого ще проникнення необхідно чітко дотримуватися карантинних обмежень і виконувати комплекс організаційно-господарських, винищувальних заходів, які направлені на запобігання його появи і знищення його вогнищ.
Попереджувальні включають у себе комплекс карантинних та агротехнічних заходів. Карантинні заходи спрямовані на ретельний огляд вантажів і транспортних засобів, що надходять із зон поширення виду. В країнах із карантинним статусом шкідника у випадку його виявлення знезаражують транспортні засоби та промислові вантажі. Реалізація рослинної продукції із карантинних зон здійснюється згідно з інструкціями карантину рослин.
Агротехнічні заходи включають механічне зрізання гнізд шкідника, збір гусені в ловильні пояси, прибирання території від рослинних решток із наступним їх спалюванням, очищення стовбурів дерев від відмерлої кори тощо. Ефективним заходом вважається перекопування ґрунту в проекції крони харчових рослин.
Проводити дворазове обстеження у період розвитку кожного покоління американського білого метелика. Перший огляд здійснюють у період появи павутинних гнізд, повторний - через 10 днів. Оптимальними термінами проведення обстежень на виявлення павутинних гнізд із гусеницями першого покоління - друга половина червня, а другого - друга і третя декади серпня. Особливу увагу слід звернути на насадження шовковиці і клену, оскільки на них шкідник концентрується у першу чергу. Також необхідно звертати увагу і на те, що спочатку вогнища шкідника частіше всього з’являються на насадженнях у населених пунктах, які розміщені вздовж магістральних і вузлових станцій залізничних доріг, тому в цих місцях обстеження потрібно проводити особливо уважно.
Серед винищувальних заходів у вогнищах проводять обприскування насаджень лісосмуг вздовж доріг препаратами згідно зі «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні» за спеціальними дозволами санепідеміологічних станцій - Карате 050 ЕС, 5 % к.е (0,2–0,4 л/га).
У населених пунктах для знищення гусені обприскувати багаторічні насадження проти кожного покоління біологічними препаратами (таблиця), а також Актофіт, 0,2 % к. е. (2,0 л/га), Бітоксибациліном, рідка і пастоподібна форми (2–3 л/га) або регуляторами росту і розвитку комах - Інсегаром, 25 WP, с. п. (0,6 кг/га).
Застосування біологічних препаратів проти молодших віків гусені американського білого метелика у різних препаративних формах забезпечують високу ефективність (85–100 %).
Біологічні препарати, як правило, діють повільніше, ніж хімічні. Так, загибель гусені під дією бактеріальних препаратів настає на третю-п’яту добу після обробки, а максимальна - на 7–10. Проте після їх застосування комахи швидко припиняють живлення і пошкодження рослин. Крім того, біопрепарати проявляють післядію у наступних поколіннях шкідника: в імаго, що вижили після обробки, знижується плодючість, зменшується відродження гусені, відмічається вища їх смертність, що в подальшому послаблює їх життєздатність. Варто відмітити, що біологічні препарати доцільно застосовувати проти гусениць молодших віків (першого-третього), за відсутності опадів протягом 3–5 діб.
Виконали: Ердеш Т.І., Місяйло С.М., Гулей Н.М. – спеціалісти відділу фітосанітарних заходів на кордоні ПКР «Чоп-Страж»(залізничний)
