2 грудня — Міжнародний день боротьби за скасування рабства
Здавалося б у 21 столітті тема рабства мала б стати вже давно забутою та залишитися в минулому, але сьогодні рабство набуло сучасних відтінків і проявляється дедалі частіше у формі боргової кабали, примусового шлюбу, торгівлі людьми, сексуальної експлуатації, дитячої праці та примусового вербування дітей для подальшого використання у збройних конфліктах.
Про необхідність викорінення сучасних форм рабства щорічно наголошується у рамках відзначення 2 грудня Міжнародного дня боротьби за скасування рабства. Саме у цей день 1949 року на 4-й сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.
Завдання Міжнародного дня боротьби за скасування рабства – заохотити об’єднання зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного сектора, спрямованих на викорінення всіх сучасних форм рабства.
Не варто вважати, що до рук сучасних торговців людьми потрапляють лише ті, хто має низьких рівень освіти. Статистика демонструє, що рабство може торкнутися будь-якої людини, незалежно від її віку, статі, рівня освіти чи соціального статусу. Експлуатація може відбуватися як усередині країни, так і за її межами, причому, часто вербувальниками виступають знайомі люди, на яких можна покладатися.
Сучасне рабство існує майже в кожній країні світу, воно не знає етнічних, культурних та релігійних кордонів.
Сьогодні українці, рятуючись від війни та виїжджаючи за кордон, постають перед ризиком трудового та сексуального рабства, а також торгівлі людьми. USAID та Міжнародною організацію з міграції в Україні було проведено національне дослідження уразливості населення до торгівлі людьми та експлуатації в умовах війни. За даними дослідження частина респондентів погодились би прийняти хоча б одну ризиковану пропозицію щодо роботи за кордоном, інші - готові працювати у замкнених приміщеннях без змоги вільно залишити робоче місце, а також готові вiддати роботодавцю телефон чи iншi речi. Є й ті, хто готовий вiддати роботодавцю свiй паспорт.
У 2024 році згідно з інформацією Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА 19 осіб отримали статус постраждалої особи внаслідок торгівлі людьми, з числа військовополонених, (в т.ч. 2 осіб мешканців Чопської міської територіальної громади), з них 1 жінка.
Заборона рабства та примусової торгівлі встановлена у статті 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов’язкову працю. Не може бути жодного сумніву в тому, що торгівля людьми загрожує людській гідності і основним свободам її жертв і що її не можна вважати сумісною з демократичним суспільством і цінностями, проголошеними в Конвенції.
Згідно з Конституцією України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми встановлені Законом України «Про протидію торгівлі людьми». Боротьба з торгівлею людьми включає систему заходів, що здійснюються в рамках протидії торгівлі людьми, спрямованих на виявлення злочину торгівлі людьми, у тому числі незакінченого, осіб, які від цього постраждали, встановлення фізичних/юридичних осіб - торгівців людьми та притягнення їх до відповідальності. Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.
Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми встановлена статтею 149 Кримінального кодексу України. Диспозиція статті передбачає настання відповідальності за такі види діянь:
*вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.
Кримінальним кодексом також передбачено настання відповідальності за експлуатацію дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці (стаття 150), а також використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) (стаття 150-1).
Види допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, що гарантуються державою:
ст. 16 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»
- Безоплатне одержання медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги.
- Тимчасове розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, строком до трьох місяців, який може бути подовжено за рішенням місцевої держадміністрації.
- Відшкодування моральних та матеріальних збитків за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України.
- Отримання одноразової матеріальної допомоги.
- Отримання допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
- Безоплатне отримання послуг перекладача у разі, коли постраждалі не володіють українською або російською мовою (для іноземців або осіб без громадянства)
- Тимчасове перебування строком до трьох місяців або постійне проживання в Україні в порядку, встановленому законодавством (для іноземців або осіб без громадянства)
Якщо Ви постраждали або знаєте особу відносно якої застосовується рабство, примусова праця або інші форми експлуатації, зверніться за номером:
0 800 505 501 та 527 — Національна безкоштовна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми (Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні).
15-47 — цілодобова та безкоштовна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей (Державна установа «Урядовий контактний центр»).
0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 — національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (Громадська організація «Ла Страда Україна»)
0 800 500 202/ 102 — гаряча лінія Національної поліції України
0 800 213 103 — контактний центр системи безоплатної правової допомоги Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
+38 096 089 56 30 — Виконавчий партнер МОМ Закарпатська громадська жіноча організація «ВЕСТА»
0312/ 61 22 13 — Департамент соціального захисту населення Закарпатської ОВА
або до структурних підрозділів Чопської міської територіальної громади, які наділені повноваженнями протидії у сфері домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за адресою: м. Чоп, вул. Залізнична-1
Управління праці та соціального захисту населення — 0312/71-28-84
Міський центр соціальних служб — 0312/ 71-23-03
Служба у справах дітей — 0312/71-23-03
